Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злупити

Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Дошма́лювати, -люю, -єш, сов. в. дошмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Оканчивать, окончить, обжиганіе, опаливаніе.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Перекалка, -ки, ж. Грязные рвы, ручьи поперекъ дороги. Полт. Харьк. Екат. Мнж. 188.
Повартувати, -ту́ю, -єш, гл. Подстеречь, посторожить.
Скиндячка, -ки, ж. = скиндяк. Пов'яжу на голову червону скиндячку. Кв.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.