Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злупити

Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох. Мир. ХРВ. 180.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Лагідність, -ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности? Св. пис. І. Коринѳ. IV. 21.  
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Покочувати, -чую, -єш, сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє. Черниг. у.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе. Желех.
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Шух. I. 186. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ. Чуб. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.