Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злупити

Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Дра́ча, -чі, ж. 1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568. 2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.
Переполоти Cм. переполювати.
Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці. Грин. ІІІ. 285.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.