Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злупити

Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПИТИ"
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи. Желех.
Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042. 2) Бритва. Вх. Лем. 404.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося. Ка Др. 207.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Підлатувати, -тую, -єш, сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Прополоти Cм. прополювати.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.