Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучення

Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ. Вас. 153.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Миготі́ти Cм. миготати.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Плащ, -ща, м. Плащъ. Ліг під ліжком, а плащ покинув на ліжку. Чуб. II. 215.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Умаститися, -щуся, -стишся, гл. Обмаслиться, обмазаться. Це вмастивсь, наче сатана в болоню. Ном. № 7649.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.