Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. 2) = Ґерувати.
Зажира́ка, -ки, об. = зажира. О, з Грицька зажирака добрий! Оремо й сіємо вкупі, а ділитись почнемо, то він усе собі яко мога більше бере.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Мі́дь, ме́ді и міді, ж. 1) Мѣдь. І гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і додому їдь. Хто б і не письменний був, так дивлячись... що повироблювано горорізьбою з міді... так і той би догадався. А ворітечка з жовтої меді. 2) Апоплексическій ударъ у лошади.
Нала́годжувати, -джую, -єш, сов. в. нала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. 2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Віз поламався, — треба налагодити. 3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла?
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. На похиле дерево і кози скачуть. Гора похила до річки. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила.
2) Покорный.
3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ.
