Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучення

Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111.
Напра́вник, -ка, м. 1) Руководитель. 2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник. Черк. у.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Поперетанцьовувати, -вуємо, -єте, гл. То-же, что и перетанцювати, но во множествѣ.
Уразливо нар. 1) Больно. 2) Обидно, оскорбительно.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.