Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучення

Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Будівництво, -ва, с. Строительство, архитектура.
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б)пільське. Echium vulgare. Шух. І. 21.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Подоривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и дорвати, но во множествѣ.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Посудник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.