Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучення

Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧЕННЯ"
Безчестити, -щу, -стиш, гл. Безчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Оттуди нар. Вотъ туда. Оттуди тобі дорога. Левиц. Пов. 189.
Пасемистий, -а, -е. Полосатый. Вх. Пч. І. 15.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Желех. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко! Гол. І. 6.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.