Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе.
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Сахарю кус, а соломи віз. Ум. сахарець.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Струг, -га, м.
1) Стругъ, скобель. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом.
2) Рыба форель, Salmo fario. Ум. стружо́к, струженько.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.
Шапранівка, -ки, ж. Водка, настоянная на шафранѣ.
