Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучати

Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧАТИ"
Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 147.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Кантабас, -су, м. Родъ опьяняющаго напитка. Як нап'ється кантабасу, стане нетверезий. Чуб. V. 1161.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Протаскатися, -каюся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся. Котл. Ен.
Сощепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Сцѣпиться, соединиться, сойтись. Ой росли, росли да й ісхилилися (явір з березою), вище церковки да й сощепилися. Чуб. V. 713.
Шмаркотиння, -ня, с. 1) Мокро́та, сопли. 2) Раст. Solanum nigrum. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.