Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучати

Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧАТИ"
Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл. 1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Устаиваться, устояться.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Захво́стуватий, -а, -е. Суживающійся кверху и кончающійся остріемъ. Ціпок був захвостуватий. Новомоск. у.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Розчистити Cм. розчищати.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Теєньки, теєчки — употребляется для замѣны глаголовъ, которыхъ изъ приличія или почему либо иному не хотятъ употреблять. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.