Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. 2) Курная изба. 3) Публичный домъ. Ум. бурдейчик.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2) — дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Йолупеґа, -ґи, об. ув. отъ йолоп.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину.
Кресак, -ка, м. Кремневое ружье. Кресак стрілецький.
Огнепальний, -а, -е. Горючій. Огнепальна купина.
Помикати 2, каю, -єш, гл.
1) Порывать, влечь. Не видно моїй хати, тілько видно грушу, туди ж мою помикає що-вечора душу.
2) Поспѣшить. Вертаєшся було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш.
Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше.
