Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злюлятися

Злюлятися, -ляюся, -єшся, гл. Напиться пьянымъ. На радощах так злюлявся, аж очі заплющив. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮЛЯТИСЯ"
Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317.
Клячити, -чу, -чиш, гл. 1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку. О. 1862. II. Кух. 65.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Рукомесниця, -ці, ж. 1) Ремесленница. 2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця. Харьк. г.
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L. ЗЮЗО. І. 125.
Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить. Вх. Зн. 66.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЮЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.