Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злюлятися

Злюлятися, -ляюся, -єшся, гл. Напиться пьянымъ. На радощах так злюлявся, аж очі заплющив. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮЛЯТИСЯ"
Виділити Cм. виділяти.
Заго́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обнажаться обнажиться снизу, поднять платье вверхъ.
Зліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вліпитися, -плюся, -пишся, гл. Слѣпляться, слѣпиться, склеиться липкимъ.
Кракати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.
Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
Отирлуватися, -луюся, -єшся, гл. О стадѣ овецъ: расположиться въ полѣ для отдыха. Отара отирлувалась, зорює і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.
Порядно нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Трейцятий, -а, -е. числ. = тридцятий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЮЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.