Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злюлятися

Злюлятися, -ляюся, -єшся, гл. Напиться пьянымъ. На радощах так злюлявся, аж очі заплющив. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮЛЯТИСЯ"
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Гицельство, -ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Примуляти, -ляю, -єш, гл. Нажать, надавить.
Смертний, -а, -е. = смертельний. Щаблями, пистолями смертнії рани дарували. Макс.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Цята, -ти, ж. 1) Крапинка, пятнышко, точка. 2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. Ум. цятка, цяточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЮЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.