Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Латник, -ка, м. = латовець.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат.
Подорожник, -ка, м.
1) Раст. а) Plantago major L. б) Plantago lanceolata L. в) Plantago media. г) Polycnemum arvense. г) Polygonum aviculare.
2) Дорожныя записки, записки путешествующаго.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Сахарю кус, а соломи віз. Ум. сахарець.
Сіромашня, -ні, ж. соб отъ сіромаха. Усі пани, усі дуки у наметі сіли, наше браття-сіромашня так і не посміли.
Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини
