Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте.
Жа́дний I, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Жадній свашці по ковбасці. Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Пані не має жадного права на нас. жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. Ні жадним способом не можно. Жадною мірою не вдержиш їх.
Колький, -а́, -е́ Колючій. Сіли твої діти на високім древі. На якому древі? На колькому терні.
Нориця, -ці, ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Щоб тебе нориці сточили. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Займи скотину і візьми за спаш. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу.
Учителів, -лева, -ве Принадлежащій учителю.
