Битливий, -а, -е. Драчливый. Такий битливий, — зараз кулаком. Чоловік битливий буде. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Битлива корова наша. 3) Сильно ударяющій. Град битливий.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Мостове́, -вого, с. Сборъ за проѣздъ по мосту.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Понаїжджають у гості.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать.
Прийма́к, -ка́, прийма́ка, -ки, м. 1) Пріемышъ. Приймачі (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. Ум. Прийма́ченько.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить.
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.
