Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змалку

Змалку нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. Був якийсь задумливий змалку. МВ. ІІ. 8. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Гліб. 85. Ум. змаленьку, змалечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву. Шевч. 634.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАЛКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАЛКУ"
Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. Мет. 94. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала. Грин. ІІІ. 413.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати. Вх. Зн. 11.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Котарь, -ря́, м. = кіт? Колыбельная пѣсня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати. Мил. 43.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Рождений, -а, -е. Прирожденный. Рождена відьма. ХС. VII. 449. Відьми є рождені і вчені. Драг. 68.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМАЛКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.