Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочинець

Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧИНЕЦЬ"
Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Гуртобра́нець, -нця, м. = Гуртоправ. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Н. п. Александров. у.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Дома́ха, -хи, ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц. І.
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Нацьковувати, -ко́вую, -єш, сов. в. нацькувати, -кую́, -єш, гл. Науськивать, науськать, натравливать, натравить. Нацькувала б мене всіми собаками на селі. Левиц. ПЙО. І. 374.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ. К. Дз. 170.
Пипоть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив. Шух. І. 109. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОЧИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.