Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочинець

Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧИНЕЦЬ"
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Ґивта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Ковтати. Вх. Лем. 407.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться. Ном. № 5796.
Польгувати, -гую, -єш, гл. Давать льготу. Віри своєї християнської у поругу не подайте, жидівському шабашу не польгуйте. АД. II. 23.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Скудатися, -даюся, -єшся, гл. Оскудѣть. У нас хто сіє б десятин хліба, той зімою не скудається. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОЧИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.