Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Вх. Лем. 403. Cм. гейсь.

Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.

Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.

Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. Ном. № 8780. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. Ном. № 8234. 3) — чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха. Млр. л. сб. 339.

Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Рк. Макс. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати. МВ. ІІ. 180.

Запа́ска, -ки, ж. 1) Женская одежда, замѣняющая юбку: кусокъ черной домотканной шерстяной матеріи, надѣваемый такъ, чтобы концы его сходились спереди; поверхъ этого куска, спереди, въ видѣ передника, надѣвается другой кусокъ такой же матеріи, синяго цвѣта; оба куска вмѣстѣ подвязываются краснымъ шерстянымъ поясомъ. Задній кусокъ называется просто запа́ска или за́дниця, передній — попере́дниця. Чуб. VII, 427, 428. Вас. 170. КС. 1893. V. 282. Мил. 156. 2) Родъ женскаго передника: а) полотнянаго бѣлаго, надѣваемаго къ юбкѣ. Гол. Од. 21, 50. б) шерстяного зеленаго или краснаго, надѣваемаго поверхъ пла́хти или опи́нки. Чуб. VII. 428. Kolb. I. 37. А я ж тую дрібну ряску заберу в запаску. Мет. 8. Ум. запа́сонька, зап́асочка.

Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.

Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав. Кв.

Розмовний, -а, -е. Разговорный. Желех.

Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.