Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Не йди за крамаря, не йди за городянина.
За́пит, -ту, м. Вопросъ.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Подивувати, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Подивувався Іван такій жадобі сестриній.
Попроциндрювати, -рюю, -єш, гл. Промотать, растратить (во множествѣ). Люде... гроші попроциндрювали.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло.
Розсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл.
1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках.
2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі.
3) Распадаться, распасться, лопнуть. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Де ударить, то розсядеться й шкурка.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл.
1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ.
2) Обижаться, обидѣться.
3) Поражаться, поразиться.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку.
