Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Пощіляний, -а, -е. Истрескавшійся, весь въ щеляхъ. Двоє дверей пощіляних.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)!
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Троянцям всім дали тетері. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка.
Уплисти Cм. упливати.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв.
