Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучити

Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧИТИ"
Бефель, -ля, м. Приказъ. А вахмайстер попереду бефель їм видає. Гол. I. 145.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. Грин. II. 95. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Грин. II. 244. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 69).
Засцика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. засця́тися, -цю́ся, -ци́шся, гл. Замачиваться, замочиться (уриной).
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. Вх. Зн. 42. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки. Шух. Г. 278.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Укір нар. см. на-вкір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.