Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучити

Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧИТИ"
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.