Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злучити

Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУЧИТИ"
Ді́йна прил. Дойная. Купити.... дійну корову з телям. Кв. II. 163. І дійна корова у роскошь купається. Шевч. 103.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Калантарити, -рю, -риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16.
Піджарити Cм. піджарювати.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Ухлюпатися, -паюся, -єшся, ухлю́статися, -таюся, -єшся, гл. Обрызгаться, забрызгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.