Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно.
Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Бодай тая річка куширем заросла.
Можновла́дський, -а, -е. = можновладницький.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає.
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. А що се ти вкоїв, псявіро? Вкоїти халепи.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
