Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злупок

Злупок, -пка, м. 1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка. Вас. 148. 2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога. Вас. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУПОК"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. К. ЦН. 188. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. XII. 130.
Дозволі́ння, -ня, с. = Дозвіл. Левиц. І. 310. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86.
Жива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. Чуб. VII. 378. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Несить, -ти, ж. Ненасытность.
Первозімки, -ків, м. мн. Начало зимы. Волч. у.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Рудч. Ск. І. 213. Персні позакидали в воду. К. ХП. 27. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки. Левиц. І. 15.
Поїсти Cм. поїдати.
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.