Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь.
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі.
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці.
Капарний, -а, -е. Жалкій.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Натоптати Cм. натоптувати.
Невгадно нар.
1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди.
2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Тепло 2, -ла, с. Тепло, теплота. Поки трип'ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде.
