Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злукавити

Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКАВИТИ"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Курбелювати, -люю, -єш, гл. = курбелити. Желех.  
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Наскрізьний, -а, -е. Сквозной. Ні, ті двері не наскрізьні були, — вони були забиті і замазані; ходили тілько в перві двері. Александров. у. ( Залюбовск.).
Ніччу нар. Ночью.
Обдурювати, -рюю, -єш, сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.