Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заметина

Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТИНА"
Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі. Черк. у.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Укрівля, -лі, ж. 1) Покрывало, покрышка. Вх. Зн. 8. 2) Покрываніе (крыши). Рк. Левиц.
Флот, -ту, м. Флотъ. Котл. Ен. ІІ. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121.
Шагнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ шагати. А з печі як попре, як шагне. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.