Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замітити

Замі́тити Cм. замічати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТИТИ"
Бадилля, -ля
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Оглобля, -лі, ж. = голобля. Чуб. V. 1074.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Скрикнути Cм. скрикувати.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.