Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Відвідати, -ся. Cм. відвідувати, -ся.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець.
Засту́кати, -каю, -єш, гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував?
Природний, -а, -е. 1) Естественный.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього.
Роспадина, -ни, ж. Разсѣлина.
