Вихитати Cм. вихитувати.
Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться.
Косоокий, -а, -е. Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока.
Любі́сінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Могчи́ гл. = могти.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.
1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця).
2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Що би його запитали, і що знає, стрібували.
