Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3.
Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ.
Смутність, -ности, ж. = смуток. Видів вашу смутність і хотів порадити вам.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
Хабалиця, -ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном.
