Бай, бая, м. Сказочникъ. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если къ кому пристаютъ съ просьбой разсказывать сказки, то онъ этой поговоркой желаетъ отдѣдаться.
Вереснути, -ну, -неш, гл. Крикнуть рѣзко. Півень на призьбі на все подвір'я як вересне.
Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Відряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відрядитися, -джуся, -дишся, гл. = виряжатися, вирядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся?
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1.
Позапечатувати, -тую, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ.
Стікати, -ка́ю, -єш, сов. в. стекти, стечу, -чеш, гл.
1) Стекать, стечь. Як добрий став, — риба буде, а стече, — болото буде.
2) Сдѣлаться тощимъ, захирѣть (о растеніи)? (Пшениця) на вмолот не теє. Видно дощі захопили, як красувалася: стекла: сказано, зерно як мачина.
3) Хватать, хватить, стать. Вже тепер у мене здоровя не стіка. Хиба у нас грошей не стече весілля справити. Стікає й розуму таке робити!
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну.
