Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Зжидові́ти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали.
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Нащадитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Відколи нащадилась, не маю щастя.
Платний, -а́, -е́ 1) Получающій плату.
2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Бувши винним, треба буть і платним.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати.
Ужадати, -да́ю, -єш, гл. Пожелать.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.
2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. На бесурмен у полі чатували.
3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.
