Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Гадатися, -ється, гл. безл. гадається, гадалося. Думается, думалось. Скільки ж то. гадалося мені, буде землі під усім царством. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося.
Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Клямати, -маю, -єш, гл.
1) Стучать щеколдой.
2) Чавкать. Клямаєш як свиня.
Моло́тник, -ка, м. Молотильщикъ.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається.
Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.
