Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся.
Бляшка, -ки, ж.
1) Ум. отъ бляха.
2) Головной уборъ невѣсты.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу.
Перевертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. А паничів що то в нас перевернулось! 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця).
Тосяти, -сяю, -єш, гл. Бить въ ладоши, плескать, забавлять ребенка.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
