Борюкатися, -каюся, -єшся, гл. = борікатися. Годі вам борюкатися, схаменіться.
Босяк, -ка, м. Босякъ, оборванецъ, безпріютный пролетарій. Сам став за босяка на поденну. У якономії усяка наволоч і босяки бувають.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці.
Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить.
Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Телятонько, теляточко, с. Ум. отъ теля.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
