Гирюватий, -а, -е. Взъерошенный.
Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Гучне весілля справили.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Зая́трення, -ня, с. 1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе. 2) Раздраженіе.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Поколихнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Положиш його на ту подушку і поколихнеш.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать.2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Ганнусю, усип мені осьмусю. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали.
Хварба, -би, ж.
1) = фарба.
2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
