Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Cм. иверь.
Димник, -ка, м. = Димарь.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл.
1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки.
2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила.
Чалапати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать по грязи.
2) Бѣжать рысью.
