Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. 2) — са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє.
