Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замітавка

Заміта́вка, -ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. Желех. 2) Лопата для горящихъ углей. Шух. І. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТАВКА"
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Зала́сний, -а, -е. Лакомый, привлекательный, заманчивый, упоительный. Козак та воля — заласна доля. Ном. № 766.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Похмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197.
Рогулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ рогуля. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139.
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Ускочити Cм. ускакувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.