Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Питльований, -а, -е. Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Давай йому... коржів з питльованого борошна.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Починальний, -а, -е. Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку.
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. Чи довго, старий, прогостюєш у нас?
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались.
