Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заміткий

Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТКИЙ"
Ата́сь! меж. См. Тась.
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Напри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Надуться, напыжиться. Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася. Н. п.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють. К. Іов. 46.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали. АД. І. 123.
Сявкати, -каю, -єш, сявкотіти, -кочу, -чеш, гл. О гусяхъ, преимущественно гусятахъ: гоготать. Вол. г. Гуска сявкоче. Вх. Пч. І. 15.
Черезсіделень, -льня, м. Черезсѣдельникъ. Чуб. II. 674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.