Гамула, -ли, ж.
1) Каша изъ яблокъ съ медомъ.
2) Полужидкая масса, клокочущая въ сопкахъ.
3) Неудавшееся жидкое кушанье, сдѣланное слишкомъ густымъ, подобнымъ киселю, напр. о борщѣ, о галушках.
Гінно нар. Свободно, вольно.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Сомець, -мця м., мн. сімці. Каждое изъ тѣхъ бревенъ въ стѣнѣ хаты, которыя только однимъ концемъ связываются въ замокъ, а другой упирается въ дверные или оконные косяки.
