Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заміття

Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТТЯ"
Вигасити Cм. вигашувати.
Висповідати, -даю, -єш, гл. Исповѣдать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його. Рудч. Ск. І. 166.
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Людоже́р, -ра, м. Людоѣдъ. Кріваві людожері. К. ЦН. 314. Змій людожер. К. МБ. X. 12.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Мир. ХРВ. 103. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Міусск. окр. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Борзен. у. Ув. озії́ще, озія́ка. Пирят. у. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко. Кобел. у.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у.
Пошивач, -ча, м. = пошивальник. Желех.
Притокмити, -млю, -миш, гл. Пристроить, присоединить, опредѣлить къ мѣсту. Чи притокмив ти їх у те «училище?» Шевч. (О. 1962. VI. 6). І він туди притокманий. Н. Вол. у.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.