Буйволяка, -ки, м. Ув. отъ буйвіл.
Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Не варт і печеної цибулі. Пусти його, не варт він того. Рублів з п'ять варт.
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. На тому заробиш, на тому прокинеш. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку.
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ.
Стратка, -ки, ж. = страта 1.
Трибун, -на, м.
1) Трибунъ.
2) Одинъ изъ надзирателей за учениками (въ старыхъ малорусскихъ школахъ). Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Ум. фармужка.
