Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Молоток, -тка, м. Молотокъ. Добре ковадло не боїться молотка. Ум. молото́чок.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку.
Пороскручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Раскрутиться, развернуться (во множ.).
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Cм. шкафа.
Скривало, -ла, с. Покрывало (намітка), которымъ покрываютъ новобрачную.
Указати Cм. указувати.
