Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Підпадати, -да́ю, -єш, сов. в. підпасти, -паду́, -де́ш, гл.
1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху.
2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає.
3) Только сов. в. — на. Походить, быть похожимъ. Прізвище підпада на щось з їжі.
4) — під. Подчиняться, подчиниться.
5) — під мислі. Нравиться, понравиться. Ой ти мені, вражий сину, під мисленьки не підпав.
Пообдзьобувати, -бую, -єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Ратман, -на, м. Ратманъ. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Сторчак, -ка, м.
1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать.
2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній.
3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки?
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса.
Таборовий, -а, -е. Лагерный.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon.
