заміть
Замі́ть, ме́ті, ж. = заме́т 2. Заміть до́бра у магазині. Хата у заміть зроблена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Том 2, ст. 66.