Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заміть

Замі́ть, ме́ті, ж. = заме́т 2. Заміть до́бра у магазині. Н. Вол. у. Хата у заміть зроблена. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТЬ"
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Зціпити Cм. зціплювати.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Околеса нар. Кругомъ. Мнж. 187. Cм. околяса, околясом.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Перестріт, -ту, м. 1) Встрѣча. КС. 1882. ХП. 590. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися. ХС. IV. 16.
Хлопча, -чати, с. Маленькій мальчикъ. Cм. хлоп'я. Ум. хлопчатко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.