Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замітник

За́мітник, -ка, м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТНИК"
Безжалісливий, -а, -е.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. ІІІ. 175. Мил. 113.
Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Навспа́к нар. = навпак.
Поки нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Лебед. у. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. Чуб. V. 13. о-поки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. Зміев. у. поки світа, по́ки сонця. Во вѣкъ, никогда. Поки світа, поки сонця не прилетимо. Мил. 136.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.