Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замінка

Замі́нка, -ки, ж. = заміна 1. Дам в замінку. Грин. III. 610.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІНКА"
Драгно́, -на́, с. Грязь, болото. В сіни раз-у-раз вода з стелі натікає, то там вже таке драгно. Черк. у.
Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Шевч. 567. Впали карі очі, засохли губи. Шевч. 558.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Зцілити, -ся. Cм. зціляти, -ся.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти. Чуб. V. 827.
Напе́рсток, -тка, м. 1) Наперстокъ. 2) Желѣзное кольцо, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ. Вх. Пч. II. 13.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.