Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замітати

Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТАТИ"
Відмащувати, -щую, -єш, сов. в. відмастити, -щу, -стиш, гл. 1) Отрабатывать, отработать мазаніемъ. Мені взавтра треба йти відмащувати за того карбованця, що пан позичив. 2) Смазывать, смазать нитки основы відмасткою. Шух. І. 258.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Замазу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться.
Кіптяга, -ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Черк. у. Збив таку кептягу коло землянки. Мир. ХРВ. 83.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Широчиня, -ні, ж. = широчінь. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.