Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замелуватий

Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕЛУВАТИЙ"
Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́. Мил. 22.
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Критикувати, -ку́ю, -єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.