Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замелуватий

Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕЛУВАТИЙ"
Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться. Ком. ІІ. № 200.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Ізл.. Cм. зл...
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Помітити Cм. помічати.
Прорік, -ро́ка, м. Пророкъ. Нещасний рік, як умре прорік. Ном. № 9370. що рік, то й прорік. Что годъ, то дитя ражда»ется.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.