Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл.
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus.
Ля́гови, -гов, ж. мн. Время, когда ложатся спать. По Різдві сижу я одного вечора, так вже у пізні лягови, пряду. Не діло діялось у пізні лягови, — ніде а ні телень.
Небагато нар. Немного, мало.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Побусурманитися и побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Вже я потурчилась, побусурменилась. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався?
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
