Вибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл.
1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? вибивати очі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Ой годі, мати, сим очі вибивати.
2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває.
3) Выбивать, выбить, побить. Господи милостивий, вибиймо її (пшеницю) градом. Де не взявся вітер—вибив те просо.
4) Выколачивать, выколотить. Вибий оке добре килима дубцем.
5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють.
6) Вытѣснять, витѣснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. — у потилицю. Выгонять, выгнать, вытолкать въ шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала.
7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Нагаєм вибив.
8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами.
9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку?
10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є— спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному й у свято ходила.
11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Танцюють, кричать, у долоні вибивають.
12) вибивати тропака. Откалывать трепака.
13) О перепелѣ: пѣть. Перепел вибива.
14) — з сили. Приводить, привести въ изнеможеніе. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився.
Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Комарня, -ні́, ж. соб. отъ комарь. Комарня так і лізе у вічі.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Ополоти Cм. ополювати.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків?
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. Глечик череп'яний. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга.