Видибати, -ба́ю, -єш, сов. в. видибати, -баю, -єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, съ трудомъ передвигая ноги. Я насилу видибала з хати. Чи ви ж видибаєте на гору?
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Дали рутульцям накарпас.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Ошадіти, -ді́ю, -єш, гл. О деревьяхъ: покрыться инеемъ, обмерзнуть.
Полізун, -на, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити.
