Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замірати

Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Чуб. V. 25. Не дай спати ходячому, серцем замірати. Шевч. 224. В мене серце наче замерло. МВ. ІІ. 12. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Відслоняти, -няю, -єш, сов. в. відслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Отслонять, отслонить, открывать, открыть. Одслонила заслінку. Рудч. Ск. II. 41.
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Зани́ти Cм. занивати.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Попригріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пригрѣться, нагрѣться. Уже попригрівалися окропи, ставай оджимати сорочки.
Причівок, -вка, м. = причілок 1. Шух. I. 92. Коло тої, каже, школи зробили причівки.... А на тотих причівочках зробила ожина. Гол. I. 56. Ум. причівок.
Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Сазан, -на, м. Рыба: карпъ. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.