Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замірати

Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Чуб. V. 25. Не дай спати ходячому, серцем замірати. Шевч. 224. В мене серце наче замерло. МВ. ІІ. 12. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Балія, -лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья. Шейк. Черниг. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Кіевск. у. Ум. балійка.
Да́лебо нар. = Далебі. Чуб. V. 342.
Заса́дчик и заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. К. ЧР. 259. І про неї добрим людям кобзарі співають. Шевч. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. Куліш.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували. ЗОЮР. І. 140.
Поворотний, -а, -е. Возвратный. Шух. І. 154.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі. Ном. № 2613.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.