Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замірати

Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Чуб. V. 25. Не дай спати ходячому, серцем замірати. Шевч. 224. В мене серце наче замерло. МВ. ІІ. 12. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Обколупувати, -пую, -єш, сов. в. обколупати, -лаю, -єш, гл. Облупливать, облупить, обковыривать, обковырять. Занехаяні і обколупані негодою будинки-кам'яниці. К. (О. 1861. II. 233).
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Удвурядь нар. Въ два ряда.
Устерегтися, -жуся, -жешся, гл. Уберечься. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.