Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замигтіти

Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГТІТИ"
Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Ґре́че нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ: Він став біля печі та й почав підпивати пивце грече. ЗОЮР. І. 204.
Негодящий, -а, -е. Негодный.
Огородити Cм. огороджувати.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Покутя Cм. покуття.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця! Вх. Лем. 455.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИГТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.