Друлівни́к, -ка́, м. Инструментъ, которымъ гуцульськіе мосяжники вырѣзываютъ при орнаментировкѣ металла круговыя линіи. Части: цилиндрическій стержень било, въ нижнемъ концѣ стержня вставленъ стальной писачок съ двумя (какъ въ вилахъ) остріями, при прорѣзываніи круга одно изъ нихъ — сердешник — находится въ центрѣ, другое — околичник — очерчиваетъ окружность; выше стержень проходитъ сквозь горизонтально лежащій дискъ, — кочало, а еще выше сквозь планку — валок, отъ котораго идетъ веревочка — мотузок, выше проходящій сквозь стержень; движеніемъ валка вверхъ и внизъ приводится во вращеніе стержень, а потому и писачок.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Колішенний, -а, -е. (О волахъ). колішенні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває.
Підпити Cм. підпивати.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу.
