Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів.
Потому нар.
1) = потім 1. Я потому піду. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна.
2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому.
Роспікатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспекти́ся, -чуся, -чешся, гл. Распекаться, распечься, раскаляться, раскалиться. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь....
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Черкнув із неба, аж курить. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.
