Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Побігати 2, -га́ю, -єш, гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Полій, -лія, м.
1) Вода поверхъ льда. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду.
3) Раст.: а) Mentha aquatica L. б) Mentha Pulegium L.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
