Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заміжжю

За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІЖЖЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІЖЖЮ"
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Скрипати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] скрипнути, -пну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай. Ном. № 10386.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІЖЖЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.