Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L.
Голодрабий, -а, -е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз.
2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови!
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами.
Світлуха, -хи, ж.
1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка.
2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали.
Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
