Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.

Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.

Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.

Задвірко́вий, -а, -е. Выходящій на дворъ позади дома. Дочка на задвіркові двері рип! Чуб. IV. 557.

Куман, -на, м. 1) Родъ кувшина металлическаго или глинянаго? Убѣгая изъ дому, дѣвушка-черкешенка выбираетъ, что съ собой взять: Візьмем гроші, намисто, кунтуші хороші, ложки та срібні ку мани, жемчуг, атлас, парчу, сап'ян. Мкр. Г. 32. Въ Лохвиц. у. такъ называется большая глиняная банка. 2) Большая корзина, сплетенная изъ соломы въ видѣ кадки для храненія муки или зерна. Нѣж. у.

Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. в один лад. Подъ одну стать. Конст. у. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. зробити лад. Привести въ порядокъ. Желех. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. ладом = лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244. 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.

Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде. Козелец. у.

Підстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.

Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.

Хвуста, -ти, ж. = хуста. Kolb. II. 57.