Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заміжжю

За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІЖЖЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІЖЖЮ"
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІЖЖЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.