Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заминка

Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИНКА"
Вереття, -тя, с. 1) Тряпье, хламъ. 2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ. Александров. у.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Змочити Cм. змочувати.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав. Ном. № 14060.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Причепний, -а, -е. = причепливий. Левиц. І. 302.
Скудний, -а, -е. Скудный. Левиц. І. 394.
Совати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.
Цьонка, -ки, ж. Дѣтск. 1) Лошадь. Желех. 2) Свинья. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.