Берест, -та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L.
2) — білий = береза, Betula alba.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Ув. берестище, берестяна.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Cм. драглий.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Вже зорі поперед нього меркнуть.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо!
Пошити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Сшить. Жупанина по коліна, пошита до діла.
2) пошити у брехуни. Сдѣлать кого лгуномъ, выставить кого какъ лгуна.
3) Cм. пошивати.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный.
