Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган.
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Искривляться, искривиться.
2) Кривляться, гримасничать.
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл.
1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату.
2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем.
3) Выпачкивать, выпачкать.
Вірне нар. = вірно.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Їдати, -да́ю, -єш, гл. Ѣдать, съѣдать. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю-хамелю, насилу 50 умелю.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити.
Серденя, -няти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу.
