Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

властиво

Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАСТИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАСТИВО"
Витурлити, -рлю, -рлиш, гл. = ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Лягти́ Cм. лягати.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Переписувати, -сую, -єш, сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл. 1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. трути́нонька.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. О. 1861. II. 8. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють. Г. Барв. 283.
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАСТИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.